понукати

понукати
-а́ю, -а́єш, док., перех.
1) Певними вигуками, ударами примушувати тварину швидше йти або бігти. || Заохочувати кого-небудь робити щось.
2) до чого. Бути поштовхом до якої-небудь дії, вияву чогось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужен реферат?

Смотреть что такое "понукати" в других словарях:

  • понукати — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • Денисовы, братья Андрей и Семен — наиболее замечательные вожди раскола ХVІП в., организаторы поморской беспоповщинской секты, устроители Выговской пустыни. Они происходили из рода князей Мышецких, в смутное время поселившихся в Олонецком крае, но, хотя и сохраняли связи со своими …   Большая биографическая энциклопедия

  • понукання — я, с. Дія за знач. понукати …   Український тлумачний словник

  • спонукати — (викликати у кого н. бажання робити щось), спонукувати, спонукати, схиляти, схилити, підштовхувати, підштовхнути, штовхати, штовхнути, підбивати, підбити, піднімати, підіймати, під(ій)няти; підкручувати, підкрутити, підхльоскувати, підхльостувати …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»